Попередні статті 

PECS — ПІДГОТОВЧИЙ ЕТАП

ДОПОМІЖНИЙ МЕТОД КОМУНІКАЦІЇ РЕСS - УСІ "ЗА" ТА "ПРОТИ"

Основною метою першого етапу навчання РЕСS - навчити дитину подавати комунікативному партнеру картку, для того, щоб отримати той предмет, який вона хоче. Тобто, коли дитина бачить мотиваційний стимул, вона бере картинку, простягає її вчителю, і залишає картинку в руці вчителя.

На цьому етапі навчання присутні двоє дорослих. Один із дорослих - "комунікативний партнер" сидить навпроти дитини і тримає в руках предмет, який дитина хоче отримати. Другий дорослий - "фея" - сидить позаду дитини, і фізично спрямовує руку дитини до картинки, допомагає їй узяти картинку і протягнути її "комунікативному партнеру".

Для того, щоб не подавити ініціативу дитини, жоден із дорослих не звертається до дитини із запитаннями: "Що ти хочеш?" або з інструкціями; "Якщо хочеш цукерку, то дай картинку!". Важливо, щоб обидва дорослих мовчали. "Комунікативний партнер" може наблизити бажаний предмет до дитини, для того, щоб спонукати її ініціативу, але без слів. Другий дорослий ("фея") має уважно слідкувати за рухами дитини, і щойно дитина починає тягнути руку до предмета - спрямувати її руку до картки, і допомогти їй узяти картку, і простягнути - і все це теж мовчки.

Коли дитина кладе картку в руку "комунікативного партнера" - тільки тоді "комунікативний партнер" вимовляє найменування цього предмета, і відразу ж дає його дитині. Цією дією "комунікативний партнер" озвучує прохання дитини, і надалі, якщо дитина навчиться імітувати слова - вона зможе супроводжувати прохання словами.

На першому етапі метою є сама дія подачі картки, а не вибір предметів, і не різноманітність прохань. Тому, використовується тільки один предмет, і тільки одна картка.

Щоб упевнитися, що у дитини є мотивація для отримання цього предмета, спочатку дитина отримує його без того, щоб простягнути картку. Наприклад, дитина отримує маленьку цукерку. Наступну цукерку "комунікативний партнер" тримає перед нею і не дає. Якщо дитина простягає руку, значить, вона хоче ще, і тут вступає в дію "фея" - спрямовує руку дитини до картки, і допомагає їй узяти й простягнути картку. Або, якщо це не предмет, а дія - наприклад, гойдання на гойдалці. Спочатку дитину кілька секунд гойдають на гойдалці і зупиняють гойдалку. Якщо дитина робить рухи тілом, щоб продовжити гойдатися - "фея" спрямовує руку дитини до картки із зображенням гойдалки, допомагає їй узяти цю картку, та простягнути "комунікативному партнеру". Він скаже "Гойдалка!" і погойдає дитину ще кілька секунд.

Що робити, якщо дитина не проявляє ініціативу? Просто перейти до наступного предмета за списком. Наприклад, дитина більше не хоче цукерку, можна почати працювати над складанням пазла (якщо спочатку ця дія є мотиваційною для дитини!). Тобто, на першому етапі бажано "відпрацювати" весь репертуар інтересів дитини. АЛЕ! Щоразу тільки по одному предмету і тільки з однією відповідною карткою! Дуже важливо проводити навчання інтенсивно, і тренувати доти, доки дитина не зробить цю дію (подасть картку) - 30-40 разів на день.

У процесі навчання необхідно, щоб "комунікативний партнер" і "фея" мінялися місцями і ролями, для того, щоб навчити дитину звертатися з проханнями до різних людей.

Майбутні статті про PECS