ДЕЯКІ ІНСТРУМЕНТИ, ЩО СПРИЯЮТЬ ЕФЕКТИВНОСТІ ТУАЛЕТНОГО ТРЕНІНГУ

Літо - пора не тільки відпусток, а й горщиків .Чудова нагода попрацювати з дитиною над формуванням навички користуватися туалетом. Для цього процесу розроблено безліч різноманітних протоколів, більша частина з яких містить відвідування туалету за певним розкладом і надання заохочень за успішні реакції - сечовипускання та дефекацію в туалеті. Однак, є кілька додаткових компонентів туалетного тренінгу, які ABA-фахівці можуть використовувати, щоб сприяти збільшенню ефективності своєї роботи.

Відеомоделювання

 Цей метод передбачає показ дитині невеликого, заздалегідь підготовленого відео-сюжету, на якому відображено весь процес використання туалету, і подальше повторення дитиною всіх необхідних дій. Відео-сюжет може містити як показ усього поведінкового ланцюжка цілком (починаючи від напряму в бік туалету і закінчуючи миттям рук і виходом із туалету), так і скорочену послідовність дій (наприклад, тільки саджання на унітаз і сечовипускання). Варіації цього методу можуть включати:

·        Моделювання за допомогою однолітка, бажано, члена сім'ї. На відео відображаються дії іншої дитини, яка виконує всю послідовність дій, і наш учень копіює ці дії після перегляду.

·        Само-моделювання - тобто героєм відео-сюжету є сама дитина. Відео показує успішний похід до туалету самого учня, і він же повторює ці дії знову.

·        Моделювання за допомогою улюбленого персонажа або героя. Якщо в дитини є улюблений або добре знайомий їй персонаж - Людина-павук,  Буба чи Маша, можна підготувати мультиплікаційний сюжет, у якому герой демонструє потрібні дії, а наш учень повторює слідом за героєм.

Моделювання з точки зору самого учня.

Відеокамера захоплює сюжет у такий спосіб, ніби дитина сама безпосередньо бере участь у процесі, а не дивиться збоку. Такий формат може акцентувати увагу учня на певних діях, що входять до ланцюжка, як-от близький показ захоплення пальцями поясу штанів, коли дитина їх приспускає, або поки що руки, що натискає на важіль бачка, або огляд того, що бачить дитина, сидячи на унітазі.

 Однак, застосування цих методик передбачає, що в дитини вже мають бути попередньо сформовані навички імітації та візуального сприйняття, і що дитина може вчитися нових навичок за допомогою імітації.

Урологічний будильник

Урологічний будильник - це невеликий прилад, що прикріплюється до трусів дитини, і видає звук або вібрує в той момент, коли сеча потрапляє на тканину трусів (тобто дитина пісяє в труси). Цей прилад використовують, як для корекції нічного енурезу, так і під час формування у дитини навички користуватися туалетом під час денного неспання. Якщо урологічний будильник "реагує" звуком, то це спонукає дорослих (батьків або педагогів) своєчасно відвести дитину до туалету і сприяти тому, щоб сечовипускання хоча б частково відбулося там. Будильник, що вібрує, скоріше підійде дитині, яка вчиться самостійно ініціювати похід до туалету, оскільки тільки вона відчуває вібрацію. Цей метод було рекомендовано ще в середині минулого століття, і його досить широко використовують і до сьогодні.

"Пісяюча лялька"

Використовувати "ляльку, що пісяє" рекомендують Азрін і Фокс (1974/1918) під час проведення інтенсивного туалетного тренінгу. Спочатку, дитина вчить ляльку "ходити на горщик", напоює ляльку, знімає з неї труси, садить на горщик і навіть надає ляльці заохочення. І після тренування на ляльці, дитина повторить цю послідовність сама. Цей компонент туалетного тренінгу описаний авторами як спосіб, що застосовується для дітей з типовим розвитком, і з дитиною, у якої спостерігаються порушення розвитку, такий компонент тренінгу може не спрацювати. Але, якщо в дитини непогано розвинені навички гри та імітації, можна спробувати.

Системи візуальної підтримки та картки PECS

 Під час формування навички проявляти ініціативу та проситися до туалету, можуть використовуватися картки PECS. Перед відвідуванням туалету, дорослий дає дитині підказку подати картку, і після цього веде дитину в туалет. Такий спосіб допомагає навчитися не тільки дітям, які не розмовляють, а й може сприяти швидшому розвитку ініціативи у мовленнєвої дитини. У деяких випадках, замість карток PECS можуть використовуватися девайси або мобільні комунікативні застосунки. А для того, щоб дитина навчилася виконувати самостійно необхідну послідовність дій (наприклад, зняти штани, сісти на унітаз, попісяти, витертися, злити воду і помити руки) , можуть використовуватися візуальні розклади.